Ярутка
Талабан можна виявити без особливих зусиль на найближчому Копані ділянці, покинутій ріллі або у польової дороги, аби грунт був не покрита суцільним дерном. Ця рослина родини капустяних, або, як їх раніше називали хрестоцвітних. А звали їх так за те, що у всіх представників цього сімейства завжди 4 пелюстки, так що квітка схожа на хрестик. У ярутки, коли вона зацвіте, хрестики будуть білими. Розетки листя у ярутки яскраво зелені, блискучі, листя цільні, з рівним або трохи хвилястим краєм, черешкові, овально-довгасті.
Саме характерне в зовнішності ярутки, як і у грициків - плоди. Вони великі, плоскі, майже круглі з серцеподібної виїмкою вгорі, плоскі, з широким «крилом» по краю, насіння дрібні, блискучі. Але плоди і квіти з'являться набагато пізніше, а поки надійним ознакою, що дозволяє відрізнити талабан від всіх її сусідів, буде часниковий запах листя.
Ярушніком у Вологодській губернії в часи Пушкіна називали ячмінний або вівсяний печений хліб або пиріг. Чи не звідси і ярутка? Адже у неї всі плоди круглі, схожі на коровай, та ще з начинкою - насінням.
Хоча ярутка в науковій медицині не використовується, більше того, вважається домішкою в сировині грициків, однак народна медицина повз ярутки не пройшла. Вона застосовується при цинзі, як сечогінний, кровоспинний засіб. Зовнішньо застосовується при гнійних ранах і виразках.
В їжу використовують молоде листя ярутки в салатах і супах.