Дощовик
Дощовики, одні з небагатьох грибів, у яких термін збору розтягнутий на все теплу пору року. Перші білі кульки цих грибів вже можна знайти серед пагонів ще не запиленій, молодої трави, а останні дощовики збирають аж до встановлення регулярних заморозків. Ростуть вони на луках і в лісі з травня по листопад. Плодові тіла дощовиків наземні, частіше кулясті, у вигляді груш та інших різноманітних форм. У природі відомо близько 520 різновидів цих грибів. Тут описані деякі види дощовиків.
Всі дощовики незалежно від форми, розміру і найменування їстівні у молодому віці. Отруйних серед них немає. Однак збирачам грибів слід мати на увазі, що зустрічаються разом з тим несправжні дощовики, які для вживання в їжу непридатні. Отруєння вони не викличуть, однак розлад шлунку цілком може бути.
У молоденьких дощовиків м'якоть міцна, ніжна, соковита, біла, з приємним запахом; пізніше вона стає жовтою, водянистою - уже не годиться в їжу. У вареному і смаженому вигляді молоді дощовики не поступаються за смаком шампіньйонів. Смачні й поживні в підсмаженні, тушонці, в бульйоні і супах-юшках. Молоді білі дощовики не просто їстівні - це один з найсмачніших грибів, які до того ж легко і приємно збирати і готувати. На жаль, багато хто не підозрюють про це і не тільки не кладуть їх у кошик, але й без усякої потреби топчуть ногами, вважають їх не інакше як «поганками».
Пригадується такий випадок. Якось в осінньому лісі набрав я дощовиків і, не звертаючи уваги на недовірливі жарти товаришів, підсмажив їх. Думка жартівників почало змінюватися вже при першому бентежаче запаху смажених грибів. Варто було ж їм тільки скуштувати свіжоприготовлене на багатті ароматне блюдо, як, не гаючи часу, ці жартівники кинулися збирати білі кульки, щоб удома здивувати близьких незвичайним блюдом.
Про приготування, застосуванні та заготівлі дощовиків про запас читайте тут.
