Але ж грибів-то хочеться!
У диваків, кажуть думки сходяться. У нас цієї осені нема грибів. Тобто не просто нету, а ... Нема! Це не може не вбивати.
Йду на роботу і бачу на пні колонію глив. Розумію, що якщо зірвати - порушу своє правило грибника - «не рвати гриби біля доріг». А це взагалі-то місто ... Але ж грибів-то хочеться, блін-н-н!
Йдучи з роботи взяв я пакетик і ножик. Фотоапарата не було, фотографую будинку. Поки різав, зібралися перехожі, по очах бачу - тримають мене за ідіота, так як на голодного бомжа начебто не схожий. Дві «Не худі» матусі з колясками вирішили вбити час:
- Вибачте, а що це за гриб? Їстівний?
- Ну що Ви, цілком навіть отруйний.
- А як називається?
- ..? еее ... Мурмуллярія. Сіра.
- А навіщо вони Вам? Тещу труїти?
- А Ви точно хочете знати?
- Ну, так, цікаво ...
- Вони підвищують потенцію у чоловіків, настоянка на спирту дає гарантоване схуднення на 20%.
- А це точно?
- Я що схожий на ідіота? (На ідіота я точно не схожий, навіть у тверезому вигляді). Я їх п'ять років по всіх лісах шукав.
Прощаюся, і вже виходячи (слух хороший) чую за спиною: «Ось, блін ходиш, ходиш, а щастя - під ногами!»
Ось така от мурмуллярія ...
Автор: Олександр, історія з Форуму грибників (обговорення там же).