По дорозі з глибинки в москву гриби дорожчають у 15 разів
Гриби в цьому році, що минулого гречка, - на вагу золота. Ціни на столичних ринках зашкалюють навіть за московськими мірками
І добре б неврожай був, посуха чи заморозки. Так ні - білі під Москвою вродили: міцні, великі, ароматні. Кореспонденти «КП» спробували розібратися, чому ціни ростуть як гриби після дощу, і навіть самі побували в ролі лісових перекупників.
- Ось ці по 800 рублів, - тицяє пальцем на різані білі гриби продавщиця Ленінградського ринку. - А ці дорожче, тому що цілі!
- Та це ж майже три кілограми м'яса!
- Так їх же зібрати потрібно, привезти ... А ми веземо з Гусь-Кришталевого.
З ким із продавців ні поговори, всі як один стверджують, що гриби з Володимирської області. Цього року там такий урожай, хоч косою в лісі коси. Треба тільки знати, куди їхати.
Дві години в пробках на виїзді з Москви, ще дві години в дорозі - і ми на під'їзді до Собінка, що під Володимиром. Те, що місця тут грибні, видно відразу. Біля узбіччя на трасі низка припаркованих авто, з лісу раз у раз виходять задоволені люди з кошиками. Тільки згорнули у напрямку до містечка, довелося пригальмувати - дорогу переходили місцеві мужики, в руках у кожного - пакет з грибами. Просто грибна лихоманка яка? то.
- А де б нам грибочків прикупити?
- Їдьте на ринок, тут недалеко, - махнули рукою мужики, - грибів там - море.
«600 РУБЛІВ - ЦЕ ЗАНАДТО ДОРОГО»
Розвалений провінційний ринок, незважаючи на суботу, напівпорожній. На прилавках звичайний набір для маленького міста - зелень, картопля, закачування, дешеві шмотки, пластмасовий посуд. Покупці товпляться в основному у ковбас та солодощів.
- Йдемо, те, що мені треба, я і в Москві куплю, - смикає хлопець свою супутницю від прилавка.
- Ага, будеш там переплачувати втридорога, - не погоджується вона. Дівчина права, ціни тут нижче, ніж у Москві. Але от гриби не з дешевих. Видно, що продавці розраховують на столичних дачників ...
Грибами місцеві торгують прямо біля входу на ринок. На збитих абияк з дощок піддонах суцільно білі та підосичники.
- Маленьке відерце білих - 400 рублів, красноголовців - 300, - показує свій товар чоловік.
Гриби міцні, красиві, один до одного.
- Сьогоднішні? - Цікавлюся.
- Ви ж бачите, тільки з лісу, - показує продавець на свої гумові чоботи.
- Якщо два відра білих візьмемо, по 300 віддасте?
- По 350.
- Давайте по 300, трохи у вас сьогодні покупців.
Поміркувавши, продавець погоджується і насипає пакет свіжих білих грибів за 600 рублів.
Задоволені вигідною покупкою (це ж втричі дешевше, ніж на московському ринку!), Ми вже прямували до машини, як нас покликала продавець відер з сусіднього ряду:
- Гриби самі збирали або купували?
- Купували.
- І почім? Почім-почому ?! Ой-ей-ей! Бути такого не може! - Дізнавшись ціну, жінка ледве на ногах встояла.
- Що, дуже дорого?
- Ми тут за грибами самі ходимо. З сином біля будинку за півгодини такий пакет назбираємо. 600 рублів - що ви!
ПО ДОРОЗІ ДО МОСКВИ перепродати ДВА РАЗИ
Але якщо місцеві від таких цін на білі і підосичники падають, то де тоді всі дешеві гриби, які в лісі хоч косою коси? Продукт швидко псується, тиждень покупця чекати не стане.
Виявилося, грибні місця вже давно облюбували спекулянти.
Сільські грибники йдуть у ліс рано вранці, лише тільки світає. А до 10 години вже поспішають в найближчий райцентр, де автобуси з далеких кутів району на машинах зустрічають перекупники.
І ціни тут зовсім іншого порядку. У Судогде москвичі оптом беруть у місцевих маслюки по 6 (!) рублів за кілограм. І, що дивно, їм продають! Місцеві мужики готові за пляшку добігти до лісу, благо грибів в ньому - як соснових голок. Білі віддають оптовикам по 50 - 100 рублів за кілограм. Їх вартість залежить від погоди і навіть ступеня похмелитися торговця.
Сім'ї, які спеціалізуються на грибах, за сезон заробляють по 60 - 70 тисяч. Для жителів сіл це нерідко основне джерело доходу. Скільки заробляють перекупники, навіть уявити складно. По дорозі до Москви гриби оптовики перепродують ще раз - дари природи збувають тим, хто займається торгівлею на столичних ринках. А вони, звичайно, ще раз накручують ціни. Виходить, у Володимирській області білі купують по 50 - 100 рублів за кіло, а в Москві їх вже продають по 800 ре, так вартість грибів виростає аж у 8 - 15 разів! Мабуть, це навіть вигідніше, ніж російським газом в Європі торгувати.
ПРИБУТОК - 150% ЗА ДЕНЬ
Ті місцеві жителі, які не хочуть ділитися прибутком з «перекупили», самі виходять торгувати на трасу.
- Ми сім'єю на грибах заробляємо, - не приховує місцева мешканка Світлана. - Чоловік збирає гриби, а я продаю.
Взагалі траса в грибний сезон перетворюється на суцільний ринок. Торгують у будь-якого перехрестя. І з кожним кілометром в бік Москви ціна зростає, як курс долара в кризу.
Не встигли ми й двадцяти кілометрів від'їхати від Собинки, як на дорозі з'явилися перші торговці. Продавець, заспаний хлопець в брудній майці, ліниво вибрався з припаркованого авто.
- 1000 рублів за тазик, - показав хлопець свій товар. Білих, до слова, в тазику вміщувалося менше, ніж у двох відрах, куплених за 600 рублів. І виглядали вони вже дуже пом'ятими.
Ще через кілометрів двадцять за маленьке відерце білих нам запропонували заплатити 500 рублів.
Чим ближче до Москви, тим вибір грибів менше. Продають в основному підосичники. Білі ж пропонують як великий делікатес - купками по 5 грибочків.
- 150 рублів за купку. Свіжі гриби, діти тільки з лісу принесли, - нахвалює свій товар жінка, яка торгує дарами природи за 70 кілометрів від столиці.
Це ж який навар! У нас таких грибних купок в багажнику як мінімум 10 набереться, куплених всього за 600. Півтори тисячі, між іншим, а це 900 рублів прибутку, тобто 150% за день ... Пора продавати наші грибочки!
«САМІ КУПИЛИ, САМІ І ЇЖТЕ»
Свої два відерця білих, куплених на ринку, ми виставили на продаж на узбіччі траси кілометрах в 45 від столиці. Робота у грибних спекулянтів не з легких. Вітер, дощ, шум від авто - за три хвилини повз проноситься сотня машин. Через 15 хвилин замерзли так, що не могли розмовляти. Ми з грибами вже вкрилися дорожнім пилом, а хоч би хто зупинився!
Перший покупець з'явився лише через хвилин сорок, до того моменту ми, недосвідчені перекупники, гриби були готові віддати безкоштовно.
Інтелігентна дачниця у віці, з букетом айстр в руках, оглянула товар.
- Аж надто гарні у вас грибочки. Скільки коштують?
- 500 рублів відерце, - спробували ми заламати ціну. Спрацювало! Жінка, готова заплатити мало не в два рази дорожче, ніж платили ми, потягнулася за гаманцем.
- Хоча знаєте, забирайте за 300, все-таки ви сьогодні перший покупець, - не витримали ми ролі спекулянта.
Друге відерце з білими вирішили везти на ринок в Москву - там точно заробимо. На Тімірязєвському бабусі торгують білими прямо в проході. Ціна - 400 рублів за сім-вісім грибочків.
- А ціле відерце візьмете за такі гроші на продаж? Все що заробите - ваше, - запропонували бабусям вигідну угоду.
- Та хто ваші гриби знає, що ви нам тут підсуне, - відмовилися від навару жінки, які, мабуть, добре розуміють, де знайти гриби подешевше. - Самі купили, самі і їжте!
І з'їли. Даремно відмовилися, між іншим. Грибочки з Собинки виявилися знатними.
Уляна БОБОЕД, Ольга МЕДВЕДЄВА, Олександр ОРЛОВ («КП» - Володимир»)