Гриби в медицині

Гриби мають важливе значення в медицині

Гриби мають важливе значення в медицині

Гриби мають важливе значення в медицині. Ще в далекій давнині їх почали застосовувати в народній медицині нарівні з травами, плодами і ягодами.

Люди, яких в народі називали знахарями, накопичували свої знання в області лікування, передавали їх у спадщину, тримаючи в секреті від сторонніх. Коли на Русі з'явилася писемність, велику роль зіграли випускаються в XVI і особливо у XVII ст. рукописні "Травники". У них містилися цікаві відомості про різні засоби і способи лікування, заснованих на досвіді народної медицини. Грибами, судячи з літописами, намагався лікувати людей ще Володимир Мономах, а потім від пухлини на губі лікували його самого. В "лікарських порадниках" кінця XVII в. рекомендували боровики для лікування обморожень. Екстракт готували особливим способом під час росту боровиків і зберігали в герметично закритому посуді. У люті зими цим грибним екстрактом змащували обморожену ділянку тіла, що сприяло успішному загоєнню тканин.

У народній медицині досить широко застосовувалися мухомори. На перший погляд може здатися дивним використання отруйних грибів, але практика підтверджує, що в медицині знаходять застосування отруйні речовини в малих дозах. Дослідження показали, що червоний мухомор містить отруйні речовини (мікоатропін і мускімол) і антибіотичну речовину мускаруфін, яке гальмує розвиток ракових пухлин.

Фахівці довели, що препарат, отриманий з червоного мухомора, може діяти позитивно при спазмах судин, епілептичному і хореатіческом станах, склерозі, ангіні та порушеннях діяльності спинного мозку. Старим народним засобом є водна настойка червоного мухомора, використовувана для лікування ревматизму, захворювань шкіри.

У народній медицині використовували й інші шапинкових грибів. Наприклад, цегляно-червоні і сірчано-жовті опеньки рекомендували як проносний і блювотний засіб. Перцевим грибом лікували туберкульоз. З плодових тіл говорушки французький вчений Холланд виділив антибактеріальну речовину клітоцібін. Подальші дослідження показали, що воно надає активну дію на туберкульозну паличку Коха.
У народній медицині низки країн застосовується опеньок осінній. Наприклад, в Австрії, де цей гриб користується широкою популярністю, його вживають як легкий проносний. Цілком ймовірно, в ньому містяться речовини, що підсилюють діяльність травних органів.

У народній медицині широко застосовувався відвар чагі- цей гриб вважається придатним для застосування в медицині і в даний час. Відвар чаги при систематичному вживанні надає загальне стимулюючу віз-дію, покращує стан хворих, сприяє лікуванню гастриту та інших захворювань шлунково-кишкового тракту.

В останні роки медики багатьох країн світу все більше уваги приділяють дослідженню грибів в наукових цілях. У радянській медицині з рижію був отриманий цінний антибіотик "Лактаріовіолін", який значно гальмує зростання різних шкідливих бактерій. З говорушки отримано нове антимікробну речовину, схожу на мікоміцетін, яке застосовується в медицині для лікування туберкульозу шкіри і кісток.

Іспит на антибактеріальність з успіхом витримали і лисички. За допомогою що міститься в них ергостерину радянські вчені в лабораторних умовах виліковували від важких хвороб піддослідних тварин. Витяжки багатьох шапинкових грибів володіють чудовою здатністю пригнічувати стафілокок - збудника різних гнійних захворювань і навіть зараження крові.

Опеньок луговий виявився ефективним у боротьбі з кишковою паличкою і рядом інших мікробів. Речовини, виявлені в ньому, мають позитивну дію на щитовидну залозу.

Чехословацькі вчені встановили, що гнойовик сірий можна з успіхом застосовувати для лікування алкоголізму за допомогою виділеного з гриба речовини "Антабус".

В Індії з печериць отримано новий препарат "кампестрін", який успішно застосовується для лікування тифу, паратифів.

Це тільки невелика частина прикладів чималому ролі грибів у народній та професійній медицині.

Широкою популярністю в народі користується так званий чайний гриб - представник симбіотичного об'єднання дріжджових грибів. Народи багатьох країн світу містять його в домашніх умовах. Настій цього гриба п'ють перед їжею для збудження апетиту або втамування спраги протягом усього дня. Одна з легенд говорить: у глибоку давнину могутній імператор, протягом довгого часу прикутий до ліжка важкою недугою, скликав своїх мудреців і лікарів і оголосив, що той, хто зуміє його вилікувати, може просити будь-яку винагороду. Коли були випробувані всі відомі ліки, найстаріший і мудрий лікар приніс своєму владиці глечик зі світло-коричневою рідиною, на поверхні якої плавала товста шарувата плівка. З недовірою став імператор пити цю рідину, але вже через кілька днів відчув себе краще, а незабаром повністю видужав. Легенда легендою, але і зараз багато хворих і люди з ослабленим здоров'ям постійно п'ють настій чайного гриба.

Однак лікуватися самостійно не рекомендується, необхідно спочатку проконсультуватися з лікарем.

Таким чином, лікарські речовини, утворені грибами і бактеріями, стали потужною зброєю в боротьбі з хворобами.



Оцініть, будь ласка статтю
Всього голосів: 31